top of page

НОВИНИ ТА ПОДІЇ КОЛЕДЖУ

Величні Карпати

   

   Заплющ очі і спробуй уявити, що стоїш на високій скелі. Тебе оточують величні масиви гір, столітні смереки, дивні рослини, шалені водоспади, що грають веселковими променями на сонці і розбризкують срібні краплини вологи. На обличчі задоволена усмішка…

   Стоп! Тобі не потрібно мріяти! Ти вже в Карпатах, на скелях Довбуша! Звідси дивишся на світ і бачиш білі-білі хмари, зелені-зелені ліси, безкраї простори рідної України і, своїх одногрупників, які стоять поруч, також затамувавши подих від краси навкруги!

   Це ми, студенти Краматорського коледжу ДонНУЕТ, приїхали на травневі свята в Карпати. Розповідь екскурсовода була цікавою:  «Прислухайся, може саме зараз дух Олекси Довбуша підбадьорює мандрівників, які піднялись до нього в гості на висоту 1200 метрів. Озирнись – і побачиш обличчя в обрисах скель». Легендарний Олекса – карпатський опришок, став ближчим і зрозумілішим, бо це наша культура й історія… До зустрічі, Олексо Довбуше! Ми ще повернемося до тебе. 

   …Карпатський трамвайчик віз студентів у гори. Ми бачили водоспади, що нагадують спінене молоко. Їхня міць і сила незрівнянні ні з якою іншою природною силою. Це прекрасно і страшно одночасно! Великі буруни води сходяться в одному місці, а тоді з силою розбігаються в різні боки. Здається, ніщо не може зрівнятися з таким бурхливим і жахливим коловоротом. Але ні, може! Кришталеві джерельця і потічки, що, за переказами, дарують вічну молодість, напоїли наші спраглі вуста і наповнили кожну клітиночку тіла здоров’ям і жагою життя. Стихіє, ти така різна!

До Львова нас проводжали карпатські музики, які грали етнічний фольклор. Трохи сумно від’їжджати з цього чарівного місця, але завтра нас буде чекати новий день і нові враження.

    Подивіться на світлини, і нехай хтось згадає ці моменти, а хтось складе рюкзак і буде готовий уже восени відправитися на зустріч з Карпатами. Ти ще думаєш? Вперед! Твої емоції мають виплескуватись зі студентами нашого коледжу! 

Карпатськими враженнями поділилась

куратор Ірина Василенко

bottom of page