Протидія булінгу

ПРОТИДІЯ БУЛІНГУ

Толерантність — це мистецтво жити з іншими людьми та з іншими ідеями.

Кофі Аннан, генеральний секретар ООН (1997-2006)

Діяльність щодо запобігання та протидії булінгу (цькуванню)/кібербулінгу у ВСП «Краматорський фаховий коледж ДонНУЕТ ім. Михайла Туган-Барановського» є постійним системним процесом, спрямованим на:

визначення та реалізацію необхідних заходів, способів і методів запобігання виникненню булінгу (цькування) та (або) потенційних ризиків його виникнення;
виявлення булінгу (цькування) та (або) потенційних ризиків його виникнення;
визначення та реалізацію необхідних заходів, способів і методів вирішення ситуацій булінгу (цькування) та/або усунення потенційних ризиків його виникнення.

Діяльність щодо запобігання та протидії булінгу (цькуванню)/кібербулінгу у коледжі ґрунтується на принципах:

недискримінації за будь-якими ознаками;
ненасильницької поведінки в міжособистісних стосунках;
партнерства та підтримки між педагогічним колективом коледжу і батьками (законними представниками) неповнолітнього здобувача освіти;
розвитку соціального та емоційного інтелекту учасників освітнього процесу;
гендерної рівності;
участі учасників освітнього процесу в прийнятті рішень відповідно до положень законодавства та установчих документів коледжу.

Завданнями діяльності щодо запобігання та протидії булінгу (цькуванню)/кібербулінгу у коледжі є:

створення безпечного освітнього середовища, що включає психологічну та фізичну безпеку учасників освітнього процесу;
визначення стану, причин і передумов поширення булінгу (цькування)/кібербулінгу у коледжі;
підвищення рівня поінформованості учасників освітнього процесу про булінг (цькування)/кібербулінг;
формування в учасників освітнього процесу нетерпимого ставлення до насильницьких моделей поведінки, усвідомлення булінгу (цькування)/кібербулінгу як порушення прав людини;
заохочення всіх учасників освітнього процесу до активного сприяння запобіганню булінгу (цькуванню)/кібербулінгу

Основними функціями щодо протидії булінгу/кібербулінгу є:

діагностика – соціальне і психологічне вивчення здобувачів освіти, викладачів і співробітників, моніторинг соціальних процесів та психічного розвитку окремих студентів, визначення причин, що ускладнюють особистісний розвиток, онлайн-навчання та дистанційні взаємини в колективі;
корекція – здійснення психолого-педагогічних заходів з метою усунення відхилень у психічному та особистісному розвитку і поведінці, подолання різних форм девіантної поведінки;
реабілітація – надання психолого-педагогічної і соціальної допомоги здобувачам освіти, які перебувають у кризовій життєвій ситуації, з метою адаптації їх до умов онлайн-навчання та соціального середовища;
профілактика – своєчасне попередження відхилень у психічному та особистісному розвиткові, міжособистісних стосунках, запобігання конфліктним ситуаціям в освітньому онлайн-процесі, попередження наркоманії, алкоголізму, суїцидів, расової і соціальної нетерпимості, аморальному способу життя та ін.;
психологічна просвіта – підвищення психологічної культури здобувачів освіти, викладачів та співробітників Коледжу.

Детально щодо формування безпечного та психологічно комфортного освітнього середовища в коледжі описано у відповідному ПОЛОЖЕННІ

АЛГОРИТМ ДІЙ У ВИПАДКУ

ПРОЯВУ БУЛІНГУ (ЦЬКУВАННЯ)/КІБЕРБУЛІНГУ У КОЛЕДЖУ

1. Найперше, з булінгом/кібербулінгом треба боротися через його попередження, але ті, хто здійснюють цькування, мають розуміти, що за цим слідує покарання.
2. Здобувач освіти-потерпілий, відносно якого скоєний булінг (цькування)/кібербулінг в коледжі, може звернутись до
- куратора навчальної групи,
- заступника директора з виховної роботи,
- директора коледжу (krkdonnuet@gmail.com).
3. Здобувач освіти-потерпілий, відносно якого скоєний булінг (цькування)/кібербулінг дома може звернутись на
- на гарячу лінію ГО «Ла Страда – Україна» з протидії насильству в сім’ї або із захисту прав дітей,
- до соціальної служби з питань сім’ї, дітей та молоді свого міста, селища, району,
- до Національної поліції або Центру надання безоплатної правової допомоги (ТЕЛЕФОНИ ДОВІРИ ДИВИСЬ ДАЛІ).
4. Якщо здобувач освіти став свідком булінгу/кібербулінгу в коледжі, передусім він може повідомити про це куратору навчальної групи, заступнику директора з виховної роботи або безпосередньо директору коледжу.
5. Якщо свідком булінгу/кібербулінгу став педагог навчального закладу, то він має повідомити директора коледжу незалежно від того, чи поскаржилась йому жертва булінгу чи ні.
6. Після отримання звернення здобувача освіти куратор навчальної групи/заступник директора з виховної роботи інформує директора коледжу у письмовій формі про випадок булінгу/кібербулінгу.
7. Директор коледжу має розглянути таке звернення та з’ясувати всі обставини булінгу/кібербулінгу.
8. Надалі директор має скликати засідання комісії з розгляду випадків булінгу/кібербулінгу та окреслити подальші дії. До складу такої комісії входять: директор коледжу, заступники директора, завідувачка відділеннями, голови Студентської ради і Старостату коледжу, куратор навчальної групи, батьки постраждалого та «булера».
9. Якщо комісія визнала, що це був булінг, а не одноразовий конфлікт, то директор коледжу зобов’язаний повідомити уповноважені підрозділи органів Національної поліції України та Службу у справах дітей.

У разі, якщо комісія не кваліфікує випадок як булінг, а постраждалий не згодний з цим, то він може одразу звернутись до органів Національної поліції України.

ПОРАДИ «ЯК СПРАВИТИСЯ З БУЛІНГОМ»

Не протиставляй себе колективу. Намагайся бути доброзичливою людиною, навіть із агресивно налаштованими до тебе членами колективу.
Не принижуй інших: не обзивайся, не дерись, не погрожуй.
Захищайся: твердо, не переходячи в атаку, не дозволяй принижувати себе, показуй, що можеш постояти за себе.
Наберись терпіння: те, що відбулося, не триватиме довго.
Розбирайся у причинах, але не займайся самознищенням, не звинувачуй себе ні в чому.
Говори впевнено, але тактовно, коли розмовляєш із булером, стій прямо, поводься спокійно, не бійся, не кричи та тим більше не счиняй бійку.
Кажи «НІ» і не почувай себе винним.
Шукай підтримки у працівників коледжу, друзів, батьків. Вони допоможуть тобі вистояти.
Не мовчи! Розповідай про знущання та насильство над собою. Це допоможе швидше припинити протиправні дії.
Звертайся до компетентних органів, що мають захищати твої права, отримуй інформацію щодо власного захисту.

ТЕЛЕФОНИ ДОВІРИ

ЩО ВАРТО ЗНАТИ І РОБИТИ БАТЬКАМ,

ЧИЇ ДІТИ СТАЛИ ЖЕРТВАМИ БУЛІНГУ?

Вислухати дитину і заспокоїти її. Дитина має зрозуміти, що проблема вирішиться. І що її вини у цькуванні немає.

Обговорити проблему з третіми особами (куратором навчальної групи) – без претензій та відстоювання своєї точки зору. Дитина може гіперболізувати або перекручувати ситуацію. І насправді в проблемі вона не жертва, а кривдник.

Написати заяву на директора коледжу, який має зібрати відповідну комісію, яка розглядатиме проблему, і сформує звернення до поліції.

Не боятись звертатись до психолога. Часто проблема дитини лежить у стосунках у сім’ї. Вона може калькувати чиюсь роль, особливо, якщо дитина давно є жертвою у своїй групі.

Незалежно від дій, що будуть застосуванні у коледжі, сприяти підвищенню самооцінки дитини, у тому числі й через створення для неї додаткових соціальних середовищ (інші групи спілкування – наприклад, якісь секції чи гуртки).

Буклет, створено міністерством юстиції України.

Кібербулінг. Розроблено в межах проекту, що реалізується Всеукраїнським громадським центром «Волонтер» за підтримки Представництва Дитячого фонду ООН (ЮНІСЕФ) в Україні та Уряду Сполучених Штатів Америки. Думки, висловлені в публікації, є позицією авторів і не обов’язково відображають політики та погляди ЮНІСЕФ та/або Уряду США.